@Гостья из настоящего,
Шановна "Гостья из настоящего",
Будучи керЖвником пЖдроздЖлу, про який Ви згадуДте в своДму вЖдгуку, хотЖв би надати деякЖ пояснення на ВашЖ коментарЖ.
По-перше, Ваше твердженням про те, що: "Компания превращается в сумасшедший дом", Д дуже суб’Дктивним та однобоким. Кожна ринкова компанЖя в певний перЖод свого життя перебуваД на певному етапЖ розвитку. Ця змЖна вЖдбуваДться синергЖйно по вЖдношенню до багатьох чинникЖв, що на неЗ впливають: ринковЖ вимоги, геополЖтичнЖ обставини, макро/мЖкроекономЖчнЖ показники, соцЖокультурнЖ чинники, Ж т.д. ПрацЖвники — найважливЖший актив нашоЗ компанЖЗ, повиннЖ також бути готовими до змЖн та постЖйно змЖнюватися, адаптуючись до нових викликЖв та умов. "ТижнЖ цЖнностей", що проводяться компанЖДю для працЖвникЖв, направленЖ на розвиток та адаптацЖю саме цих якостей. Мабуть Ви не здатнЖ змЖнюватися в одному ритмЖ з компанЖДю, або ж були вЖдсутнЖ в той час, бо прочитавши Ваш вЖдгук в мене закралися сумнЖви, що Ви являДтесь дЖючим працЖвником нашоЗ компанЖЗ в цЖлому, та зазначеного вЖддЖлу в тому числЖ.
Що Ви знаДте про цЖнностЖ компанЖЗ?
ЯкЖ ВашЖ особистЖ цЖнностЖ?
Чи вони взагалЖ у Вас присутнЖ, якщо Ви дозволяДте собЖ вЖдкрито наговорювати, викривляти факти, ображати право кожноЗ людини на приватне життя, власну думку, певнЖ переконання, управлЖнськЖ пЖдходи чи проявляти в кЖнцЖ-кЖнцЖв толерантнЖсть до думок Жнших?
По-друге, хочу запевнити Вас, що у вказаному пЖдроздЖлЖ, як Ж в компанЖЗ в цЖлому, працюють люди, котрЖ беззаперечно та щиро люблять свою роботу, котра гарантуД Зм вчасну та справедливу виплату зарплати, достойнЖ умови працЖ, дотримання всЖх вимог дЖючого КЗпП, корпоративне медичне страхування, оплачувану щорЖчну та декретну вЖдпустки, службовЖ автомобЖлЖ, професЖйний розвиток та кар’Дрне зростання, можливЖсть навчатися ... Ж багато чого Жншого.
Чи присутнД у Вас людське вЖдчуття подяки тЖй компанЖЗ та ЗЗ працЖвникам, котрЖ вкладали у Вас свЖй час, зусилля, фЖнанси та тЖ самЖ цЖнностЖ, котрЖ Ви в одну мить перекреслили помахом пера?
По-третД, хочу запевнити Вас, що рано чи пЖзно Ви усвЖдомите для себе, що Ви Ж компанЖя речЖ не сумЖснЖ, як несумЖснЖ вода та вогонь, радЖсть та печаль. ц яку б пропозицЖю Вам не зробили, куди б Ви не пЖшли працювати, Ви будете згадувати тЖ приДмнЖ митЖ радостЖ нових досягнень та пЖдтримку колег в ситуацЖях невдач, та той необдуманий вЖдгук, котрий залишили.
По-четверте, Вам слЖд усвЖдомити що керЖвникЖв оцЖнюють не фразами "ты прав" чи "ты не прав", а показниками ЗхньоЗ роботи , управлЖнськими пЖдходами, лЖдерськими якостями, Ж т.д. Тут дозвольте навести Вам одну цитату вЖдомого классика Омара Хайями: "Пчела, вонзив стальное жало не знает, что она пропала. Так и глупцы, пуская яд, не понимают, что они творят".
ц останнД, це виключно моя власна справа, чим я буду займатися у свЖй вЖльний вЖд роботи час: складати вЖршЖ, в’язати хрестиком, малювати картини, качати бЖцепс чи "бухати та трахатись". Що та як, з ким та де я це буду робити, стосуДться виключно мене. Таке саме право маДте Ж Ви, хЖба нЖ?
Проте, якщо у Вас все таки Д наявнЖ факти, що пЖдтверджують зазначенЖ Вами коментарЖ, якЖ якимось незрозумЖлим для мене чином, образили Вашу честь та гЖднЖсть, Ви повиннЖ знати що робити далЖ в рамках "Кодексу Етики для працЖвникЖв".
Остап,
Руководитель киевского департамента