Погоджуюсь з усЖма вЖдзивами. Стажувалася там 5 днЖв, пЖсля чого отримала величезний життДвим досвЖд.
Прийшла на спЖвбесЖду в липнЖ 2011 року на вакансЖю помЖчника юриста, тЖльки мЖсяць як закЖнчила унЖверситет. КрЖм мене на ту ж саму годину було призначено ще двом дЖвчатам. Прийшли, заповнили, анкети, поговорили з керЖвником — старим дядьком Головачем В.В. Запросили на наступний день пройти стажування протягом неоплачуваних 3-х днЖв. Погодилась.
ПЖсля спЖвбесЖди обмЖнялися телефонами з однЖДю дЖвчинкою, яка теж проходила спЖвбесЖду Ж яку, як я в подальшому дЖзналась, теж запросили на стажування на ту ж саму посаду, але на тиждень пЖзнЖше. Це було перше, що мене насторожило.
Коли наступного дня я прийшла на стажування, одразу менЖ не сподобалось те, що для мене немаД не тЖльки належним чином обладнаного робочого мЖсяця, але й мЖсця де мене розмЖстити взагалЖ — то за якесь пЖдвЖконня мене посадять, то за чужий комп’ютер, поки хтось вийшов на годину, то просто поставлять стЖлець посеред кЖмнати Ж всЖ ходять, через тебе перечЖпляються.
ц це при тому, що за таких умов я мала не просто сидЖти, а робити якусь роботу.
Друге, що менЖ впало в око це те, що керЖвник дозволяв собЖ кричати на весь голос на своЗх працЖвникЖв, ображати.
ТретД — це обЖд. КерЖвник дозволяД собЖ пЖти на повноцЖнний обЖд, при тому, що перед цим роздаД працЖвникам вказЖвки, якЖ повиннЖ бути виконанЖ найближчим часом, до його повернення. Тому, працЖвникам не залишаДться нЖчого, як за 5 хвилин збЖгати на кухню, щось перехопити та сЖдати за роботу.
Я, не знаючи правил внутрЖшнього розпорядку, та сподЖваючись, що в мене буде можливЖсть вийти пообЖдати, просто залишилась голодна. Коли Головач В.В. повернувся з обЖду та спитав мене, чи я Зла Ж почувши мою негативну вЖдповЖдь, тЖльки сказав: вам, дЖвчатам, корисно не Зсти (при тому, що при зростЖ 178 см. на той момент я важила 57 кг.).
Але це таке, не найголовнЖше, але неприДмно було.
Маючи хоч якийсь досвЖд роботи, я пЖшла б звЖдти вже пЖсля першого дня стажування, але на той момент я вирЖшила допрацювати хоча б три днЖ, на якЖ погодилась спочатку.
Роботу менЖ давали всяку — починаючи вЖд телефонних дзвЖнкЖв до рЖзних фЖнансових та державних установ з пропозицЖДю пЖдписатися на видання, яке випускаД фЖрма, перекладу на англЖйську/з англЖйськоЗ мови переписки Головача В.В. у ФейсбуцЖ з рЖзними молодими дЖвчатами з Жноземних держав, поЗздок по мЖсту у якостЖ кур’Дра до «зробити сайт» (для чого нЖ освЖти, нЖ мЖнЖмальних навичок я не мала, тому зробити щось в цЖй сферЖ я просто не була спроможна, за що цей дЖдуган постЖйно на мене кричав).
Пропрацювала я там на 2 днЖ бЖльше, нЖж було за домовленЖстю, Ж це, насамперед знову через те, що не було жодного досвЖду спЖлкування з роботодавцями.
НайстрашнЖшим виявилося те, що цей старий пердун в останнЖй день розпустив руки та почав мене мацати, пЖсля чого я зЖбралася та пЖшла.
Будьте обережнЖ, коли йдете туди на роботу та стажування! Особливо молодЖ дЖвчата!